Серпнева конференція педагогів Вишнівської сільської ради

Природнича освіта – переваги та … переваги

Природни́чі нау́ки — галузі науки, що вивчають явища навколишнього світу в живій та неживій природі. До природничих наук не належать дослідження людського суспільства, мов і мистецтв, які заведено об'єднyвати під назвою гуманітарні науки. Також не належать до природничих наук точні науки: математика й інформатика, хоча методи й результати цих областей досліджень широко використовуються природознавством.

До природничих наук зараховують :

* астрономію — науку про Всесвіт,

* фізику — науку про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі,

* хімію — науку про будову й перетворення речовин,

* біологію — науку про живу природу,

* науки про Землю — географію, геофізику й геологію,

* медицину — науку про людське тіло та його хвороби.

Досвід, накопичений людством, – наш золотий запас, фундамент. Це те, що робить нас людьми.

Ми зберігаємо цей досвід, примножуємо, передаємо з покоління в покоління. Зараз це величезний обсяг інформації, який не може вмістити повністю жодна людина. Постає питання – кого чого навчати, кому що знати, як розподілити ці знання, щоби вони служили людям для щастя та розвитку?

Спеціалісти в будь-якій галузі можуть дуже переконливо показувати, що саме їхні знання найважливіші й мають бути основою системи освіти. Особисто мені доводилося чути, що найважливішими знаннями для сучасної людини є: фінансові та юридичні практичні вміння, основи здорового способу життя, природничі науки, релігійний світогляд, народні традиції, історія та культура, бойові мистецтва, самозахист та військова справа, комунікабельність, логіка, сексуальна освіта .

Щодо мене, то моє серце належить природничим наукам

Навчаючи дитину, ми просуваємося в трьох напрямах (які, звичайно, взаємно перетинаються): формуємо світогляд, виховуємо, готуємо до майбутньої професії.

ФОРМУВАННЯ СВІТОГЛЯДУ

Природничі науки акумулюють об’єктивні знання про навколишній світ. Це робить їх прекрасною основою для світогляду. Ви розумієте, що відбувається навколо, світ стає рідним, близьким, знайомим.

Ви впізнаєте навколо себе явища та предмети, які вивчали на уроках, які обговорювали з учителями, друзями, батьками, і це робить світ рідним та знайомим, надає неперевершене відчуття психологічного комфорту. Незрозуміле лякає, змушує шукати пояснення, які самотужки не знайдеш, змушує приймати на віру чиїсь тлумачення, змушує помилятися.

Природничі науки дають можливість вибудовувати цілісну картину світу, розуміти взаємозв’язки між явищами та подіями, прогнозувати, планувати. Виникає відчуття, що ми можемо на щось вплинути в цьому світі, що наша воля та розум не безсилі, що ми маємо значення.

Об’єктивність природничих наук означає, що вони оперують фактами та поняттями, однаковими для всіх людей. Якщо колір вашої краватки може комусь здатися смішним, а комусь цілком доречним, то з тим, що повітряна куля злітає вгору, погодяться і офісний працівник, і житель джунглів Амазонки. У такий спосіб природничий світогляд дає можливість порозумітися людям абсолютно різних культур.

ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТОК

Шкільні завдання з природничих дисциплін виховують цілком конкретні риси особистості. І хоча вважається, що виховання – завдання переважно сім’ї, допомога школи буде все ж таки не зайвою.

Працездатність, зосередженість, уява, пам’ять, спостережливість, винахідливість – природничники не просто кажуть розвивати це в собі, а пропонують відпрацьовані тренінги з розвитку цих якостей.

Окрім того: відповідальність, адже добре видно, що твої дії призводять до певного результату. Критичність, адже авторитети не є абсолютними і все можна перевірити на практиці.

Об’єктивність результатів діяльності та навчання дає підстави бути чесним.

Різноманітна діяльність під час вивчення природничих наук дає змогу реалізувати себе, знайти своє місце, відчути себе потрібним. Можна займатися практичною діяльністю, експериментувати, можна організаторською, можна вражати енциклопедичними знаннями, можна складними уявними побудовами, бути акуратним чи креативним, ініціативним чи задумливим. Але ти маєш бути – і це добре відчувається потім у житті

ПРОФЕСІЙНІ НАВЧИКИ

Маємо зараз технологічну цивілізацію, і це означає, що величезний обсяг людської діяльності пов’язаний із глибокими, детальними й досконалими знаннями про навколишній світ, досягненнями природничих наук.

Енергетика, зв’язок, транспорт, інформаційні технологій, будівництво, медицина, військова справа, сільське господарство й багато інших галузей вимагають ґрунтовної підготовки в природничих науках.

Журналіст зможе коректно описати наукові новини, зробити репортаж про відкриття наукоємного виробництва. Юрист розбиратиметься в тонкощах інтелектуальної власності, питаннях плагіату чи махінаціях у торгівлі електроенергією. Музиканту зовсім не зайве розумітися на особливостях роботи мікрофона та акустиці концертного залу.

Важливо, що фундаментальні знання в природничих науках досить стабільні, і те, що діти вивчають у школі, не втратить актуальності й через 15 чи 50 років.

То як же вибрати, чого саме навчати дитину? На щастя, немає необхідності (і можливості) знати все.

Ми маємо добре вивчити свою роль, щоби зіграти в спектаклі під назвою “Життя”. Пробуємо різні ролі, поки ми діти. А коли стаємо дорослими, розуміємо, що наша роль – це і є ми.

А тепер кілька думок особистого приземленого храктеру, які хвилюють мене перед початком нового навчального року:

Перше. Інтегрований курс «Природничі науки»  в старшій школі

На вивчення цього курсу навчальним планом Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408, передбачено 4 години на тиждень. Викладати цей курс можуть вчителі, які викладають предмети «Фізика», «Біологія», «Хімія», «Географія».  Передбачається, що весь курс викладає один учитель.

Обираючи зазначений курс заклади освіти мають враховувати, що він реалізовує мінімальні вимоги державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, і рекомендований учням, для яких природничі предмети не є профільними. Проте ця умова не обмежує бажання і можливості учнів складати ЗНО з біології, фізики, хімії чи географії за умови їхньої самостійної підготовки. У такому разі, результати ЗНО з предметів фізика, хімія, біологія, географія, зараховуються учням як державна підсумкова атестація.

Друге. Реформа НУШ . Через 2 роки у сільській місцевості перестануть функціонувати школи І –ІІІ ст. Ця палиця має два кінці: 1 – учні. З одного боку Закон про освіту гарантує рівний доступ усіх дітей України до обовязкової якісної середньої освіти, а з іншої –у  сільських дітей забирають можливість здобувати знання вдома. У нашій громаді зникне ланка старшої школи у Римачівській, Вишнівській, Хворостівській, Машівській, Штунській, Олеській школах. Діти 15 років, несформовані  і несамостійні змушені будуть іти в ПТУ, технікуми чи опорні школи, які знаходяться далеко від місця проживання. Так,я знаю про програму «Шкільний автобус», але добре усвідомлюю, як це щодня долати десятки кілометрів до місця призначення. Я супроводжувала дітей на десятки олімпіад, турнірів, ЗНО і бачила….

2 кінець палиці – учителі, які втратять роботу, або залишаться на неповному навантаженні. Люди, які 5, 10, 20 років пропрацювали в рідній школі будуть кинуті на мізерні зарплати і виживання. А у кожного є елементарні потреби, ба , більше, діти, яких треба вчити і виховувати, а здобуття освіти тепер дуже дорога річ. То мені хочеться запитати, невже усі тут присутні погоджуєтеся з цим процесом? Чому мовчимо? У нас постійно підкреслюється, що Україна – демократична держава, то чому ж так пригнічується, навіть більше, дискримінується сільська освіта? Особисто мені – це дуже болить. Мій голос, звісно ж, дуже слабкий, та й я інтроверт за природою, але підтримаю будь – як ініціативу, щодо збереження середньої освіти на селі.

Третє. Хочеться, щоб оця трибуна щорічної серпневої конференції стала можливістю для кожного учителя висказати перед навчальним роком свої проблеми, свої освітні потреби, своє бачення того чи іншого навчального процесу, свої потреби, пропозиції чи навіть зауваження. І найголовніше – бути почутою, почутою владною гілкою громади, яка б , по можливості, змогла б допомогти у їх вирішенні. І тоді б від охочих виступити тут і сьогодні не було б відбою. Інакше, якщо просто говорити, але не приймати жодних рішень, то це називають - популізм

Зокрема, як керіник МІМО Природничого циклу, хочу запропонувати ввести в усіх школах громади вивчення біології людини у 8 класі на поглибленому рівні. Ще Сократ сказав «Пізнай самого себе». Найважливіше – вивчити себе. Навіть дорослі люди переконують мене, що вакцина від Ковід – це отрута. А потрібно знати, що це…

Дякую, що почули

Дякую за увагу

Учитель методист природничих дисциплін Олеського ліцею

Тетяна Олександрівна Дзей